Як з’явилися перші вікна?

Пам’ятаєте популярну дитячу загадку: “Без вікон, без дверей…”? Уявити собі таку світлицю сьогодні досить складно. А життя у ній і зовсім не можливо уявити.

Сучасні технології подарували нам комфорт, але, насправді, така незамінна деталь інтер’єру як вікно в його нинішньому вигляді, була винайдена людством не так давно, всього якихось 400 років тому.

Історія вікон багата і цікава. Вона розвивалася разом з найбільшими світовими культурами, трансформувалася, удосконалювалася. Саме слово ” вікно “походить від слов’янського слова” око ” (Око) і якнайкраще відповідало призначенню нового винаходу: вікна використовували не тільки для доступу свіжого повітря і світла, але і у якості спостережного пункту.

Перші вікна (якщо їх можна так назвати) представляли собою мініатюрні отвори, розташовані досить високо над землею.

Аж до закінчення середньовічного періоду (XVI – е століття) такі отвори були, як правило, багатофункціональними і служили у якості бійниць, оборонних точок і т.п. історики досі не зійшлися на думці щодо приблизної дати появи перших вікон.

Одні стверджують, що вікна були відомі ще представникам крито – мікенської культури (2800 – 1100 р.до н. е.), інші, що перша засклена будівля – це лазня у загиблому місті Помпеї (місто загинуло в 79 – му році н. е.). Найімовірніше, істина, як зазвичай, розташована між цими датами.

Як би там не було, але з часом, людство усвідомило переваги використання вікон і неакуратні проломи (середньовіччя) і щілини (Стародавня Греція) поступилися місцем більш досконалим архітектурним формам. Перші вікна на Русі називалися Волокові (зсередини їх “заволакували” міцною дошкою).

Саме для волокових вікон вперше використовували слюду та інші підручні матеріали (змащене жиром полотно, бичачий міхур і т.п) для захисту від холоду, негоди, шуму. З плином часу архітектурні стилі стрімко змінювали один одного, змінюючи і зовнішній вигляд вікон.

Найпростіші стародавні і середньовічні форми стають витонченими та по-справжньому красивими, вікно перетворюється на декоративний елемент. Дуже яскраво ця особливість проявилася під час моди на готичний стиль XIV – XVI століття.

Готичні вікна представляли собою витягнуті стрілчасті вітражі, зібрані з різнокольорових шматочків мінералів та скла.

Такі вікна надавали інтер’єру легкість, пишність таособливу атмосферу височини. Їх краса просто заворожує.

Вікна епохи Відродження (XVII – е століття) та класицизму (XIX – е століття) були простими і строгими (чіткість форм, симетрія), а ось епоха бароко (XVII – XVIII) подарувала світу не тільки вікна неправильної форми (еліпс, коло, ламані форми), але і вікна з подвійним склінням.

Такий прогрес виявився можливим завдяки винаходу технології виготовлення плоских стекол (початок XVII-го го століття).

ХХ-е століття – епоха модерну. Вікна не раз змінювали свій зовнішній вигляд, підкоряючись вимогам моди та стилю. Перше десятиліття століття ввело у моду горбильки (горбильок – спеціальний елемент, що дозволяє розділяти скління), але вже у 1920-х будь-яке членування практично виключалося.

Саме така форма вікон (несиметричний поділ на маленьку та велику стулки) поширена і тепер. Змінилися тільки матеріали, з яких виготовляється вікно.

Традиційні дерев’яні вікна конкурують з вікнами з ПВХ (перші пластикові вікна з’явилися у США в 1952 – му році). Форма, розмір вікна сьогодні може бути абсолютно будь-якими.

Багато у чому така різноманітність зобов’язана багатій історії вікон, яка перетворила вікно з вузької щілини у повноправний елемент декору, стильний та красивий.